“Я сильна жінка і все можу подолати сама”

Вміння витримувати удар долі, знаходити потрібні рішення в складних ситуаціях, спиратись лише на себе, надає можливість вірити у власні сили й спроможність подолати будь-що.

Сильна жінка це відомий образ, в якому є зрозумілі для оточення переваги та не завжди відома ціна, яку потрібно платити. Особливо коли вона зустрічає іншого, того хто подобається, до кого виникають почуття, кохання.

Для чого вам потрібен він якщо ви все можете робити самі? І що робити зі звичкою все контролювати, коли є прагнення все робити по своєму? Куди діти образ героїні, або мучениці, яка долає долю?

Бажання все вирішувати самостійно корисне крім ситуацій коли це не дає іншому проявити дар підтримки і допомоги. Воно створює перешкоду утримуючи від позиву наблизитись до вас, перешкоджає створенню партнерських стосунків.

Чому так важливо завжди бути сильною, зі всім сперечатись і доводити власну правоту? Що ховається за фразою: – «Мені ніхто не потрібен. Я все зможу сама?» І як це може існувати з потребою у близькості?

Можливо ви важко сприймаєте критику і тому проявляєте таку агресивність у відстоюванні власних думок, бо кожна помилка для вас як докір у власній неспроможності.

А, можливо, ви оцінюєте слабкість як щось не гідне вас, погане. І в чомусь поступитись для вас, не справитись самостійно, у ваших думках, вплине на загальноприйнятий образ сильної жінки.

Тоді це не страх слабкості, а острах визнати що ви теж буваєте вразливі, і тому не особливі, а така як всі.

Можливо з рівними партнерами ви дуже швидко втягуєтесь в зайву конкуренцію, яка починає знищувати стосунок та відкритість почуттів.

І вам простіше знайти більш вразливого партнера. Якому не дасте шансу щось взяти на себе, будете докоряти помилками, переконуючи себе у власній силі і вірності дій.

Правда в тому, що наша вразливість – це частина людської природи. Нам періодично стає боляче, незалежно від того відчуваємо ми її, чи пригнічуємо в собі.

Вміння визнавати власну слабкість зменшує кількість ілюзій щодо власних супер сил. Забирає зайву жорсткість та категоричність суджень.

А це сприяє відкритості до іншого, запрошує і дозволяє подивитись на наш внутрішній світ. Так, відкритість може привести до помилки і вам попадеться не та людина.

Однак, спираючись лише на власну силу як на броню, ви точно пропустите шанс на близький, довірливий стосунок.

Вибір між тим, як нас сприймають інші і тим якими ми хочемо бути, потребує сміливості та сили.

Попередній запис
Що цікавого в Словаччині?
Наступний запис
Бути зі своїм тілом заодно